За інформацією, яка надходить з різних джерел, найближчим часом у судових справах щодо Запорізького титаномагнієвого комбінату будуть ухвалені цілком неочікувані та сумнівні з правової точки зору рішення. Йдеться і про справу повернення державі контролю над «ЗТМК», і про судовий процес над директором підприємства Володимиром Сиваком, звинувачуваним у розтраті 0,5 млрд гривень.
В основі цих даних лежать численні повідомлення про спроби підкупу оточенням Дмитра Фірташа суддів, керівництва САП та інших впливових посадовців. Поінформовані інсайдери повідомляють, що деякі з цих спроб виявилися успішними, хоча вартість свободи для Сивака та повернення ЗТМК під контроль олігарха виросла в рази.
$5 мільйонів – для vip-прокурорів
Резонансна кримінальна справа проти директора ТОВ «Запорізький титаномагнієвий комбінат» Володимира Сивака слухається у Заводському районному суді Запоріжжя з листопада 2017 року. Топ-менеджера олігарха Дмитра Фірташа підозрюють у розтраті майна підприємства шляхом зловживання службовим становищем, а саме, в розтраті за попередньою змовою групою осіб грошових коштів ТОВ «ЗТМК» в сумі 492 047 840,22 грн. За даними слідства, ці кошти були переведені на рахунки кількох юридичних осіб, зокрема, ТОВ «Сінтез Ресурс», ПАТ «Холдингова компанія «Енергомережа», ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ПАТ «Комерційний банк «Надра», також пов’язаних із DF Group Фірташа.
Досудове розслідування у справі проводили детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП. Слідство супроводжувалося безпрецедентним тиском на них. Адвокати Фірташа були поінформовані про всі процесуальні дії слідства, найактивніших детективів та прокурорів намагалися неодноразово усунути від справи.
Такий стан речей викликав багато чуток про те, що керівництво САП – Назар Холодницький та його заступник Володимир Кривенко «злили» справу ЗТМК. Називали навіть суму «гонорару» топ-прокурорів – 5 мільйонів доларів.
Непрямим підтвердження цього є незрозуміле штучне затягування процесу, зокрема, той факт, що у листопаді 2016 року саме Володимир Кривенко склав та затвердив обвинувальний акт стосовно Володимира Сивака, і спрямував його до Печерського райсуду Києва, де справа без розгляду пролежала понад рік через помилково (чи випадково?) визначену підсудність.
У 2017 році Верховний суд України визначив підсудність кримінального провадження за Заводським районним судом Запоріжжя – фактично «кишеньковим» судом ЗТМК. Рішення ВСУ про слухання справи в ньому викликало незадоволення прокурорів САП.
Тим більше, що саме Заводський райсуд у липні 2017 року ухвалив рішення на користь Володимира Сивака, яким визнав аудиторський звіт Державної фінансової інспекції у Запорізькій області від 20.07.2015 року щодо діяльності ТОВ «ЗТМК» неправдивим і зобов’язав Держаудитслужбу його відкликати. Хоча саме на результати аудиторського звіту спиралося обвинувачення у справі щодо розірвання договору про заснування ТОВ «ЗТМК» та повернення його цілісного майнового комплексу до сфери державного управління у зв’язку із невиконанням інвестором.
Підкуп суддів як гарантія «кривосуддя»
У листопаді 2018 року стало відомо, що одній із суддів Заводського райсуду у справі Володимира Сивака Нінель Марченко представник ТОВ «ЗТМК» пропонувала хабар у розмірі 50 тисяч доларів за винесення директору підприємства виправдувального вироку. Суддя звернулась до Вищої ради правосуддя та СБУ.
Зазначимо, що справа директора ТОВ «ЗТМК» розглядається трійкою суддів, і суддя Марченко не є головуючою суддею. Тож, є підстави припускати можливу упередженість інших двох суддів, тим більше, що були спроби з боку керівників DF Group та ТОВ «ЗТМК» підкупити і їх.
Так, за наявної інформації, представники Фірташа попередньо «домовилися» із головуючим суддею колегії суддів Заводського райсуду Запоріжжя з розгляду обвинувального акту стосовно Володимира Сивака Олександром Яцуном (він водночас є головою цього суду) щодо винесення виправдувального вироку директору ТОВ «ЗТМК». Нібито, зробити це вдалося через одного із суддів Конституційного Суду України, який раніше обіймав посаду голови Апеляційного суду Запорізької області та має тісні зв’язки серед суддівського корпусу.
За наявною інформацією, виправдання для топ-менеджера Дмитра Фірташа оцінили у 150 тисяч доларів. Джерела твердять, що головуючий суду погодився на пропозицію представників обвинувачуваного лише за умови, що домовленості з питання виправдання Володимира Сивака повинні бути досягнені і з іншими членами колегії суддів – Нінель Марченко та Русланом Сінєльніком.
Проте, як вже зазначалося вище, Нінель Марченко повідомила про спробу дати судді хабара у Вищу раду правосуддя та УСБУ в Запорізькій області, а суддя Руслан Сінєльнік взагалі відмовився від запропонованої зустрічі та спілкування із представниками ТОВ «ЗТМК».
За фактом пропозиції неправомірної вигоди судді Марченко прокуратурою Запорізької області 6 листопада 2018 року було розпочато кримінальне провадження № 42018080000000403 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України. Згодом це кримінальне провадження було витребуване в НАБУ.
Від поінформованих джерел з цього відомства, обурених ймовірним «злиттям» в суді справи Сивака, нам стали відомі деякі подробиці її перебігу.
Отже, під час допиту в цьому провадженні суддя Марченко підтвердила факт висловлення їй пропозиції керівником юридичного відділу Шостаком Є.А. стосовно надання хабара за виправдання Володимира Сивака.
Марченко у своїх показах розповіла про те, як Шостак запевняв її, що питання з головуючим суддею Олександром Яцуном вже вирішено і останній погодився винести виправдувальний вирок. Тож, залишилося лише узгодити це питання з іншими суддями – Нінель Марченко та Русланом Сінєльніком, запропонувавши їм частину з виділених на вирішення цього питання коштів – 32 000 доларів на них двох.
Отримавши такі відомості, група прокурорів САП підготувала заяву про відвід всьому складу суду з огляду на його скомпрометованість та упередженість. Ця заява мала бути оголошена на засіданні суду 12 грудня 2018 року. Однак, ймовірно, отримавши від адвокатів Сивака відомості про ці наміри прокурорів та збентежений тим, що інформація про підкуп та перемовини суддів із командою Фірташа стала відомою, головуючий суддя Олександр Яцун почав переносити судові засідання з різних причин.
Врешті решт, таке засідання відбулось 19 березня 2019 року. На ньому прокурор оголосив заяву про відвід колегії суддів, навівши відомості про їх спілкування з представниками ТОВ «ЗТМК» з питання передання та отримання неправомірної вигоди.
Також з заяви прокурора стало відомо, що у НАБУ є докази фактичного фінансування ТОВ «ЗТМК» на постійній основі працівників суду. За наведеною інформацією, детективам відомо про привітання представниками підприємства, директор якого є обвинувачуваним у справі, суддів зі святами та передачі ім. цінних подарунків. Оприлюднені факти ще раз підтвердили, що Заводський районний суд Запоріжжя є підконтрольним, «кишеньковим» судом власників та керівництва ЗТМК.
Цілком очікувано, розглянувши заяву прокурорів, судді одноголосно відмовили в її задоволенні, зазначивши, що всі претензії до них надумані, а заявлений відвід – спроба тиску. Одразу потому служителі Феміди повідомили присутніх сторін про необхідність якнайшвидшого завершення розгляду справи.
Що характерно, швидке завершення справи раніше суддів не хвилювало, адже більшість з призначених за останні півтора роки засідань неодноразово переносилися з різних причин – судді були то на навчанні, то на лікарняних, то у нарадчій кімнаті.
Що ж змінилося? В чому причина такого поспіху в завершенні справи в будь-який спосіб?
Можливо в тому, що Володимиру Сиваку та оточенню олігарха Фірташа, зрештою, вдалося знайти підхід до усіх суддів та домовитись з ними про одностайну позицію щодо виправдання директора ЗТМК?
За наявною інформацією, яку підтверджують наближені до DF Group Фірташа джерела, після оприлюднення відомостей про спроби підкупу суддів, єдиним можливим способом схилити їх на свій бік для оточення олігарха та Сивака стало збільшення первинно запропонованої суми хабара до 300 тис. доларів США. Крім того, джерела повідомляють, що додатковим аргументом для суддів, нібито, стало їх запевнення представниками Володимира Сивака, що нами «всі питання» вирішені з керівництвом САП.
Зберегти неможна стратити
Одночасно, представники Дмитра Фірташа роблять все можливе і неможливе, щоб зберегти контроль олігарха над Запорізьким титаномагнієвим комбінатом.
Так, 9 липня 2018 року Господарський суд Запорізької області повністю задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах держави до компанії «Tolexis Trading Limited» (Кіпр) і ТОВ «Запорізький титаномагнієвий комбінат» щодо розірвання договору про заснування цього товариства та повернення державі цілісного майнового комплексу комбінату.
12 грудня 2018 року Центральний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг відповідачів та залишив без змін вищевказане рішення суду першої інстанції, таким чином, воно набуло законної сили та підлягає негайному виконанню.
Згодом «Tolexis Trading Ltd» та «ЗТМК» рішення про повернення державного майна намагалися оскаржити в касаційному порядку.
Не знайшовши підтримки своєї позиції з боку суддів перших двох інстанцій та усвідомивши реальну можливість повернення комбінату під контроль держави за позовом САП, якому вони раніше взагалі не надавали серйозного значення, юристи Фірташа розгорнули справжню боротьбу за схильність суддів Касаційного господарського суду, які й повинні поставити крапку у цій справі. Саме від їх рішення залежить, чи поверне держава унікальне підприємство – єдиного виробника титанової продукції в Європі, або ж остаточно його втратить.
За інформацією з джерел, наближених до НАБУ, представникам Фірташа, зрештою, вдалось знайти підхід до керівника САП Назара Холодницького та домовитися про сприяння у скасуванні рішення суду. А заручившись такою підтримкою, оточення олігарху почало переговори з суддями Касаційного господарського суду Вронською Г.О., Стратієнко Л.В., Студенець В.І., яким було доручено розглядати касаційні скарги.
Джерела повідомляють, що поки ці переговори тривали, судові засідання у справі ЗТМК штучно затягувалися. Так, 29 січня та 19 лютого 2019 року засідання звелись до розгляду такої значної кількості клопотань представників ТОВ «ЗТМК» і «Tolexis Trading Ltd», що їх подання не дозволило перейти до судового розгляду по суті.
Лише 5 березня 2019 року розпочався розгляд по суті касаційних скарг відповідачів на рішення Господарського суду Запорізької області від 9 липня 2018 року. Проте після виступу сторін та з’ясування усіх необхідних питань, судді без вмотивованих причин оголосили перерву до 12 березня.
В призначений день, 12 березня, одразу після початку засідання, судді Вронська Г.О., Стратієнко Л.В. та Студенець В.І. пішли до нарадчої кімнати, нібито, для ухвалення рішення. Проте, порадившись якийсь час, судді вийшли з нарадчої кімнати та оголосили чергову перерву до 15 березня. Зазначимо, що останнє взагалі не передбачено законом.
В свою чергу, 15 березня сторін було повідомлено про перебування одного з членів колегії суддів на лікарняному, у зв’язку з чим оголошення рішення було знову відкладене на невизначений термін.
А напередодні поінформовані джерела повідомили, що юристи Фірташа за сприяння керівника САП та одного з дружніх до Назара Холодницького заступників голови СБУ, який опікується питаннями корупції, остаточно домовились з вище названими суддями Касаційного господарського суду. Результатами цієї згоди повинно стати оголошення завтра, 22 березня, про скасування з формальних причин рішення Господарського суду Запорізької області від 9 липня 2018 року і направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Чи обґрунтовані ці данні – дізнаємося вже за кілька днів. Проте, якщо Касаційний суд таки спрямує справу на перегляд, таке рішення, ймовірно, влаштує всіх. І керівництво САП зможе роками звітувати про досягнення та перемоги в судах. І олігарх зі своїм оточенням отримають нагоду поховати позов на низинній ланці судової системи або ж затягнути його розгляд на роки. Єдиною, хто програє від такого повороту подій, стане держава, яка ризикує втратити стратегічне підприємство назавжди.
Саме тому важливо, щоб судді, від яких залежить ухвалення зазначених рішень, пам’ятали: що б їм не обіцяли і хто б не просив виносити протизаконні рішення, під документами будуть стояти саме їхні прізвища і нести відповідальність будуть саме вони.
Далі буде.
Дмитро Сусік