Перед першим туром виборів журналісти проекту «Наші гроші» шокували країну серією сюжетів про шалену корупцію в оборонній сфері. З’ясувалось, що фірми-прокладки, беручи участь у постачанні комплектуючих на бронетанкові заводи «Укроборонпрому», «освоїли» щонайменше 250 млн грн. Також стало відомо, що майже всі правоохоронні органи знали про схему «наварювання» на державних замовленнях, проте відкриті справи швидко закривались за хабарі. В результаті ГПУ та НАБУ активізувались у напрямку виявлення корупції в оборонці, а президент Петро Порошенко був вимушений звільнити заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, який нібито особисто був замішаний в оборудці.

Було б наївно думати, що показані схеми щодо закупівлі контрабандних комплектуючих за завищеними цінами – це єдиний прояв корупції в оборонній сфері. Журналісти знайшли ще одну фантастичну за своїм цинізмом схему. Цього разу мова піде про широко розрекламований автомат «Малюк», який у 2015 році представили в якості модернізованої української версії автомату Калашникова.

Секретар РНБО Олександр Турчинов з автоматом «Малюк»

Робити з «Калаша» «Малюка» почали ще в 2005 році. Протягом 10 років розробники навіть запатентували частину навісів, за допомогою яких власне і з’явилась новинка.

«Робота над створенням «Малюка» була розпочата в 2005 р. На цей момент в Україні вже робилися спроби розробити автомат на базі АК за схемою «булл-пап», зокрема, автомат «Вепр». Уважно вивчивши помилки і прорахунки наших попередників, ми пішли своїм шляхом при створенні «Малюка». У результаті був розроблений нашими конструкторами автомат «Вулкан-М». Він же має шифр «Малюк». На сьогодні в модифікації реалізовано більше 10 наших патентів. Фактично від старого «АК» залишився тільки ствол і ствольна коробка», – розповідав Сергій Луговский, заступник генерального директора ТОВ «Інтерпроінвест» на виставці «Зброя та безпека – 2015».

Вдаватися у технічні характеристики автомата в даному контексті не має жодної необхідності, оскільки в нього є як плюси, так і мінуси. Однак на дещо все ж таки слід звернути увагу – по-перше «Малюк» на 700 гр. важчий за свого пращура, що в умовах війни дуже негативно може впливати. А по-друге, Україна має намір за деякий час перейти на натівські стандарти патронів, під які представлена зброя аж ніяк не розрахована. І головне – для випуску «Малюка» розробник використовує старі списані «Калаші» з військових частин, на які кріпить навіси. Зрозуміло, що такого добра на складах боєприпасів поки що вдосталь, однак цей запас не безкінечний. Тому який сенс було створювати нову зброю, виробництво якої має обмеження, зрозуміти вкрай важко.

Але технічні характеристики залишимо спеціалістам. Сьогодні мова піде про компанію, яка реалізує проект «Малюк» та про його космічну вартість.

Відомо, що розробником проекту зазначена компанія ТОВ «Інтерпроінвест». Перше, на що варто звернути увагу, це місце розташування її офісу. Фірма, яка змогла заключити контракти на поставку озброєнь з Міністерством оборони, розташована у квартирі багатоповерхівки на Позняках у Києві. І це дуже, дивно, оскільки вона обслуговує контакти, суми по яких йдуть на мільйони.

В цьому будинку по вул. Драгоманова, 17 розташований офіс ТОВ «Інтерпроінвест»

Журналісти мають у розпорядженні один з таких контрактів. Він був підписаний у грудні 2015 року. В ньому зазначається, що військова частина Міністерства оборони зробила замовлення фірмі «Інтерпроінвест» на 10 комплектів спеціального автомату «Вулкан» («Малюк»). Сума контракту – 750 000 гривень.

Окремим документом зазначається, що ціна за одиницю зброї становить 60 000 гривень плюс 15 000 гривень ПДВ. Якщо врахувати, що курс долара у грудні 2015 року становив 22,5 гривні за долар, то вартість одного комплекту «Малюк» сягає 3300 доларів. Одразу скажемо, що це космічна ціна.

Наприклад, голова «Української асоціації власників зброї» Георгій Учайкін у коментарі «ВВС Україна» коментував, що в Україні автомат Калашникова можна придбати менш ніж за 1000 доларів.

Приблизно такі ж розцінки фігурують і на спеціалізованих сайтах з продажу зброї. Так на сайті «Воєнторг» АК-47 можна придбати за 5300 гривень, або за 200 доларів. Американську версію АК-47 на ринку пропонують за 500 доларів.

Зауважимо, що для виробництва «Малюків» не закуповуються автомати Калашникова. Основою «нової» зброї виступає «металобрухт» з військових частин. Виходить, що компанія «Інтерпроінвест» оцінює вартість лише своїх навісів на старий «Калаш» у більше ніж 3000 доларів.

З відкритих джерел відомо, що указом Міністерства оборони від 2017 року автомати «Малюк» взяті на озброєння для Збройних сил України. От тільки з’ясувати, скільки ж їх вже поставила «Інтерпроінвест», а головне скільки за послуги компанії заплатила держава, не видається можливим.

Саме виробництво налагоджене на ДП «Красиліський агрегатний завод», який входить в концерн «Укроборомпром». Колишній директор цього заводу Петро Королюк був заарештований через два місяці після підписання вищезазначеного контакту між «Інтерпроінвест» та Міністерством оборони на поставки «Малюків» – у лютому 2016 року.

Прокуратура встановила, що начальник Управління технічного забезпечення Повітряних сил ЗС України, командир разом із заступником однієї з військових частин спільно з Королюком і заступником начальника цеху «Красилівського агрегатного заводу» викрали 30 балкових кріплень під крило літаків СУ-24 для перенесення авіаційних бомб зі складів військової частини з метою їх використання для виконання контракту з Республікою Індія, вартість якого становить 18 мільйонів доларів.

Так, у зв’язку з відсутністю на ринку України комплектуючих для виробництва виробів, які за контрактом має постачати підприємство, його керівник звернувся до начальника Управління технічного забезпечення логістики командування Повітряних сил ЗС України з проханням щодо можливості розкрадання зазначених виробів за грошову винагороду в розмірі близько 1 тисячі доларів за 1 виріб.

Надалі «Красилівський агрегатний завод» після проведення ремонту вкрадених виробів планував реалізовувати їх як нові вироби власного виробництва з міжнародного контракту за ціною близько 46 тисяч доларів за 1 виріб, тоді як згідно з обліковими даними військової частини залишкова вартість одного виробу становить 1654 гривні.

Більше того, слідство з’ясувало, що Королюк намагався підкупити військового прокурора і саме під час передачі хабаря його було затримано.

Не дивлячись на цинізм ситуації та нанесення державі матеріальних та іміджевих збитків, у лютому 2018 року Хмельницький суд виправдав директора «Красилівського агрегатного заводу».

Ще цікавіша історія прослідковується із фірмою-розробником «Малюка» – ТОВ «Інтерпроінвест». За даними бізнес-пошукової системи «YouControl» керівником компанії з 2014 по 2016 рік був такий собі Іван Львович Радик.

Він відомий в політичних та бізнес-колах як засновник понад 400 підприємств. З жовтня 2016 року по сьогодні Радик перебуває під вартою у справі сумнозвісного Владислава Каськіва, що переховуються наразі у Панамі.

Радика обвинувачують за ч.5 ст.191 КК– привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. З матеріалів слідства відомо, що компанія «Сапфір Фінанс», директором якої був Іван Радик, отримала 82 млн. грн. від ДП Нацпроект «Повітряний експрес».

Слідчі НАБУ з’ясували, що вказані кошти компанія Радика перерахувала фірмам з ознаками фіктивності. За інформацією слідчих, Іван Радик особисто зняв із рахунків цих компаній 13,21 млн грн. Ці кошти, як стверджують детективи, були розподілені між Радиком, в.о. директора «Повітряний експрес» та іншими невстановленими особами. Місцезнаходження частини грошей слідство досі не встановило.

Нагадаємо, що «Повітряний експрес» – це проект швидкісного залізничного сполучення між Києвом та аеропортом «Бориспіль», який лобіював під футбольний чемпіонат «Євро-2012» Владислав Каськів, проте який так і не був реалізований через розкрадання коштів.

Зазначимо, що Радик керував фірмою-розробником «Малюка» саме в період, коли був підписаний продемонстрований вище контракт на поставку автоматів військовій частині Міноборони по значно завищеним цінам.

До діючого керівництва «Інтерпроінвест» теж виникає багато запитань. По факту компанія – це сімейний підряд, адже бенефіціар Агаркова Лариса та підписант Варібрусов Сергій – це подружжя, яке спільно мешкає за тією ж адресою, за якою розташований головний офіс розробника «Малюка».

Про пана Варібрусова можна багато писати, починаючи від того, що нині він є помічником народного депутата від Радикальної партії Василя Амельченка, закінчуючи тим, що певний час він переховувався від слідства у європейських країнах.

Так, у 2010-2011 роках Варібрусов займав посаду Першого заступника Голови Спостережної Ради «Інноваційно-промислового банку» (Інпромбанку). Членом спостережної ради зазначеної фінустанови був і Сергій Луговський, який зараз є заступником директора «Інтерпроінвест». У 2012 році в банк була введена ліквідаційна комісія, а згодом правоохоронці почали слідство з приводу розкрадання працівниками «Інпромбанку» більше 293 млн грн кредитних коштів НБУ.

У січні 2018 року стало відомо, що столична прокуратура підозрює екс-керівника філії «Інпромбанку» в заволодінні коштами фінустанови на суму 52 млн грн. «Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний в період з 19 травня 2010 року по 28 січня 2011 року за надання кредитних коштів у формі операцій обліку векселів заволодів грошовими коштами рефінансування, які були надані Національним банком України для підтримки ліквідності банку, в сумі майже 52 млн грн», – говориться у повідомленні. Київська місцева прокуратура №6 у березні 2018 року затвердила і направила до суду обвинувальний акт стосовно колишнього директора Київської дирекції ПАТ «Інпромбанк».

Саме у зв’язку з розслідуванням справи по розкраданню коштів банку, за даними джерел у правоохоронних органів, Варібрусов виїхав з України та переховувався у ЄС.

Отже, виходить так, що у розробці та виробництві широко розрекламованого українського автомата «Малюк» беруть участь люди, що «по вуха» у корупційних скандалах.

Ми не можемо стверджувати, що «Малюк» – поганий проект. Однак в умовах війни варто враховувати, що скоріше за все його вартість значно завищена і в неї включена корупційна складова. Такі твердження цілком підтверджуються кримінальними справами, які заведені на колишнього директора заводу-виробника та на екс-керівника фірми-розробника, а також причасністю діючого керівництва до розкрадання коштів фінансової установи. Чи відомо про всі викладені факти вищому керівництву Міноборони та РНБО – сказати важко, однак про участь у проекті «Малюк» групи корупціонерів там не знати просто не можуть.