Гучно і пафосно у жовтні минулого року АТ «Укрзалізниця» повідомляло про майбутній старт тендерів на закупівлю матеріалів для модернізації українських залізничних шляхів. 100 мільйонів доларів кредитних коштів залізниці України погодився надати Європейський Банк реконструкції та розвитку. І, якщо спершу видавалось, що в результаті пасажири зможуть отримувати достойний комфорт, а замовники вантажоперевезень – надійність, то всі сподівання зникли, як тільки офіційно стартував конкурс на закупівлі. Умови і технічні вимоги до продукції дивують навіть тих, хто далекий від залізничної сфери.
Як повідомлялось раніше, 70 млн доларів з наданого ЄБРР кредиту «Укрзалізниця» планує витратити на закупівлю елементів верхньої будови колії, в тому числі і на скріплення. Стартували тендери, а з ними і корупційні схеми, які на «Укрзалізниці» тепер вже сягнули міжнародного рівня. Великі гроші здатні змінити все, а в даному випадку навіть технічні вимоги до скріплень, від яких залежатиме безпека руху залізничними шляхами.
23 грудня 2019 року відбулось відкриття тендера на закупівлю скріплення пружного анкерного для рейок Р65 на сайті www.ecepp.ebrd.com. Загалом «Укрзалізниця» планує закупити 569 296 комплектів, що дозволить провести ремонт близько 300 км колії. Проте технічні вимоги до продукції суперечать як здоровому глузду, так і інструкціям та іншим нормативним актам, які діють на АТ «Укрзалізниця».
Низькоякісні і нестійкі – саме такі скріплення будуть купувати і вкладати на залізничні шляхи України. Зусилля притиснення рейки до шпали за новими вимогами має становити не менше 20 кН, хоч впродовж останніх десятиліть цей показник не мав бути нижчим, ніж 25 кН, що доведено результатом багаторічної експлуатації!
А ось вимога до показника зусилля, що призводить до зсуву рейки – зовсім відсутня в оголошених закупівлях! Цей показник визначає здатність скріплення забезпечувати достатній опір переміщенню рейок. Тобто, від нього залежить безпека на коліях, а відповідно життя і здоров’я пасажирів та працівників «Укрзалізниці».
Особисто ці вимоги до продукції погодив виконуючий обов’язки директора Департаменту колії та споруд АТ «Укрзалізниця», перший заступник директора Департаменту колії та споруд АТ «Укрзалізниця», а зараз голова тендерного комітету із закупівель через майданчик ЄБРР Олександр Навора.
Досі не відбулось ще жодного тендера, де б залізниця нехтувала вимогою до зусилля, що призводить до зсуву рейки і вимагала, щоб воно становило не менше 15 кН! Тобто «Укрзалізниця» офіційно вирішила купувати менш якісні скріплення, під які і підігнала умови тендерної документації.
Що цікаво, досить низький цей показник у європейських виробників скріплень. Переглянувши технічні характеристики пружного скріплення виробництва Vossloh, яким так захоплюються ТОП менеджер АТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов та член правління Ремігіуш Ян Пашкевич, стає зрозуміло, чому досвідчений колійник Навора О.В. «забув» включити до технічних вимог цей важливий показник.
Але і сама специфіка їх експлуатації на залізницях Європи суттєво відрізняється.
Тож те, що підходить там, може виявитись небезпечне для України.
Та поки керівництво «Укрзалізниці» про це, мабуть, не замислюється, бо ж мільйони євро на кону…
Далі все ще безпрецедентніше. Значно занижуючи чи взагалі не враховуючи основні технічні вимоги до скріплень, «Укрзалізниця» підвищує похідні.
До прикладу, сфера застосування скріплень з вантажонапруженістю за новими вимогами повинна становити не менше 80 млн ткм брутто/км на рік, хоча роки поспіль залізниця вимагала до 60 млн ткм брутто/км на рік.
Продовжує чітко прослідковуватись недобросовісність складання тендерних вимог, а вірніше – підтасування їх до конкретного учасника. Так, в АТ «Укрзалізниця» немає жодного документа, який регламентує використання пружного скріплення на ділянках залізничної колії з вантажонапруженістю більше 60 млн т брутто/км на рік. Також збільшили і показник допустимої швидкості потяга з 160 до 200 км/год, що є абсурдним, бо ні рухомий склад, ні залізничне полотно в Україні не готові до швидкості більше 160 км/год.
Тобто, продовжується відверте знищення вітчизняного виробництва і відповідно – економіки держави.
Ще один цікавий піар хід – на третину збільшили вимоги до ресурсу експлуатації та гарантійного строку експлуатації кріплень.
«Як можна вимагати збільшення ресурсу експлуатації при зменшенні основних технічних характеристик?!»
За дивним збігом, нещодавно в Україні на одній з ділянок «Одеської залізниці» вклали для експлуатаційних випробувань пружне скріплення німецької компанії Vossloh. Експлуатаційні випробування на ділянці з вантажонапруженістю більше 80 млн т брутто/км на рік німецькому виробнику необхідно витримати протягом мінімум одного року.
В тендерній документації з майданчика ЄБРР «Лот 5 Скрепление рельсовое упругое дюбельное для рельсов Р65» явно відповідає скріпленням фірми Vossloh.
Щоправда, впродовж двох років одна з деталей пружного скріплення виробництва цієї компанії, а саме клема пружна, проходила випробування в Україні на перегоні з малою вантажонапруженістю Боярка – Вишневе. На жаль, безуспішно, зафіксовано і злами шурупів, і вихід з ладу дюбелів, і розчавлені прокладки. То, можливо, саме цей виробник має зайти на український ринок за «попередніми домовленостями»?!
Скріплення виробництва «R.W.S. BINDING», яке є аналогічним до продукції Vossloh, було заплановано вкласти на перегоні Користівка – Пантаївка з вантажонапруженістю більше 80 млн т брутто/км на рік, але плани не реалізували через неправильно виготовлені шпали.
А ось вартість переобладнання лінії з виробництва шпал врахована в кредитні гроші ЄБРР. Тому кінцева вартість шпал може знівелювати очікуване «дешеве» скріплення.
Тож навіть за позичені гроші одне з найбільших підприємств України, яке б мало стати флагманом вітчизняної економіки, прагне отримувати продукцію лише через тендерні маніпуляції.
Не слід забувати і те, що за все потрібно розраховуватись. І ті кредитні кошти, які прагнуть змарнувати на низькоякісну продукцію і роздерибанити по кишенях, доведеться повертати в повному обсязі і з відсотками, які мабуть доведеться відробляти ще нашим дітям і внукам.