Не так давно голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк вихвалявся на розповсюдженому його сателітними ЗМІ відео тим, як його син Олександр Русланович захищає Батьківщину на фронті.
Наближені до чернівецького губернатора телеграм-канали навіть ставили у приклад посадовця, який, буцімто, на відміну від інших, не відправив сина за кордон і не сховав його у тилових структурах, які мають броню.
Насправді все виявилося прозаїчнішим. Виявляється, щоби сина не мобілізували, Руслан Запаранюк пристроїв хлопця у Львів у якомусь навчальному центрі з дуже віддаленою перспективою призову, але з непоганою зарплатою і послужним списком.
Через кілька місяців його перевели ще далі у тил, а саме на рівненський полігон, з не критично призовною посадою. І все було б добре, шито-крито і спокійно, якби там син посадовця, буцімто,… не попався на наркотичному зіллі.
Як пізніше з’ясувалося, пристрасть до цього він виявляв і раніше, та, нібито, навіть мав проблеми з поліцією.
Схоже, щоби зам’яти скандал, Олександра Запаранюка терміново, від гріха подалі, переводять у недавно сформований чернівецький батальйон, який був створений для відпрацювання “шахедів”, котрі до Буковини практично не долітають. У цей підрозділ набирають хлопців, які отримали поранення на фронті і є обмежено придатними для подальшої служби.
Але ж син губернатора став єдиним, кого туди прилаштували без попереднього військового досвіду та отриманих поранень.
Тому ясно, що там Олександр почувався білою вороною і було йому не особливо комфортно. Отож, десь місяці два тому батько вирішив влаштувати його у СБУ.
І все пройшло б чікі-чікі, якби при спецперевірці, яку номінант не пройшов, нібито, не встановили згадану вище проблему із забороненими законом речовинами.
Причому, тут відкопали інформацію, що причетність до них хлопець мав ще з дуже юних років.
Тож, до честі служби, високопоставленому чиновнику було відмовлено у його делікатному питанні.
Розуміючи, що його легенда про сина-воїна й фронтовика розсипається на друзки, причому, на очах чернівчан, адже місто провінційне, невеличке і чутки значно випереджають інтернет-ресурси, губернатор вирішив знову відправити його куди подалі.
За теперішньою інформацією, зараз голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк намагається прилаштувати Олександра у Службу зовнішньої розвідки й, нібито, вже все у Києві вирішив. Та хто ж проти!
Так що для ЗСУ ще не все втрачено, і орден, про всяк випадок, годилося б зарезервувати. Принаймні, у середовищі ворожих любителів дурману він, схоже, міг би спрацювати натурально, ефективно, зі знанням справи. Конкретно зійти за свого…
До слова, Руслан Запаранюк, завдяки попередній банківській кар’єрі та перспективам і каналам, які відкрилися вже на цій посаді у війну, людина небідна. У пресі, у тому числі в київській, свого часу вже просочувалася інформація, як добряче чернівецький губернатор заробляє на кришуванні МСЕК та доступі до системи “Шлях”.
Йшлося про мільйонні потоки у не наших грошах. Крім того, журналісти опублікували й результати аудиту, проведеного в області, щодо будівництва та ремонту доріг, де виявили теж мільйонні зловживання.
Тобто, у батька є всі можливості, і є з чим, відправити сина у закордонні тили, у той же “Батальйон Монако”. Але, зазвичай, фінансисти, як і гроші, люблять тишу. А ще, схоже, посадовцю дуже хотілося б, щоб після війни у сина був хороший бекграунд для подальшого кар’єрного зросту. Хоча самої реклами сина, як фронтовика, у кишенькових ЗМІ, тут, очевидно, буде недостатньо.
Хоча те, що Олександр, як багато інших, не покинув Батьківщину і хоче їй служити, є фактом позитивним. Може, все у хлопця і складеться.
Володимир Римарчук