"Батальйон Монако" з мажорів "воює" і в Україні

Не так давно голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк вихвалявся на розповсюдженому його сателітними ЗМІ відео тим, як його син Олександр Русланович захищає Батьківщину на фронті.

Наближені до чернівецького губернатора телеграм-канали навіть ставили у приклад посадовця, який, буцімто, на відміну від інших, не відправив сина за кордон і не сховав його у тилових структурах, які мають броню.

Насправді все виявилося прозаїчнішим. Виявляється, щоби сина не мобілізували, Руслан Запаранюк пристроїв хлопця у Львів у якомусь навчальному центрі з дуже віддаленою перспективою призову, але з непоганою зарплатою і послужним списком.

Через кілька місяців його перевели ще далі у тил, а саме на рівненський полігон, з не критично призовною посадою. І все було б добре, шито-крито і спокійно, якби там син посадовця, буцімто,… не попався на наркотичному зіллі.

Як пізніше з’ясувалося, пристрасть до цього він виявляв і раніше, та, нібито, навіть мав проблеми з поліцією.

Схоже, щоби зам’яти скандал, Олександра Запаранюка терміново, від гріха подалі, переводять у недавно сформований чернівецький батальйон, який був створений для відпрацювання “шахедів”, котрі до Буковини практично не долітають. У цей підрозділ набирають хлопців, які отримали поранення на фронті і є обмежено придатними для подальшої служби.

Але ж син губернатора став єдиним, кого туди прилаштували без попереднього військового досвіду та отриманих поранень.

Тому ясно, що там Олександр почувався білою вороною і було йому не особливо комфортно. Отож, десь місяці два тому батько вирішив влаштувати його у СБУ.

І все пройшло б чікі-чікі, якби при спецперевірці, яку номінант не пройшов, нібито, не встановили згадану вище проблему із забороненими законом речовинами.

Причому, тут відкопали інформацію, що причетність до них хлопець мав ще з дуже юних років.

Тож, до честі служби, високопоставленому чиновнику було відмовлено у його делікатному питанні.

Розуміючи, що його легенда про сина-воїна й фронтовика розсипається на друзки, причому, на очах чернівчан, адже місто провінційне, невеличке і чутки значно випереджають інтернет-ресурси, губернатор вирішив знову відправити його куди подалі.

За теперішньою інформацією, зараз голова Чернівецької ОВА Руслан Запаранюк намагається прилаштувати Олександра у Службу зовнішньої розвідки й, нібито, вже все у Києві вирішив. Та хто ж проти!

Так що для ЗСУ ще не все втрачено, і орден, про всяк випадок, годилося б зарезервувати. Принаймні, у середовищі ворожих любителів дурману він, схоже, міг би спрацювати натурально, ефективно, зі знанням справи. Конкретно зійти за свого…

До слова, Руслан Запаранюк, завдяки попередній банківській кар’єрі та перспективам і каналам, які відкрилися вже на цій посаді у війну, людина небідна. У пресі, у тому числі в київській, свого часу вже просочувалася інформація, як добряче чернівецький губернатор заробляє на кришуванні МСЕК та доступі до системи “Шлях”.

Йшлося про мільйонні потоки у не наших грошах. Крім того, журналісти опублікували й результати аудиту, проведеного в області, щодо будівництва та ремонту доріг, де виявили теж мільйонні зловживання.

Тобто, у батька є всі можливості, і є з чим, відправити сина у закордонні тили, у той же “Батальйон Монако”. Але, зазвичай, фінансисти, як і гроші, люблять тишу. А ще, схоже, посадовцю дуже хотілося б, щоб після війни у сина був хороший бекграунд для подальшого кар’єрного зросту. Хоча самої реклами сина, як фронтовика, у кишенькових ЗМІ, тут, очевидно, буде недостатньо.

Хоча те, що Олександр, як багато інших, не покинув Батьківщину і хоче їй служити, є фактом позитивним. Може, все у хлопця і складеться.

Володимир Римарчук