Як захиститись від домашнього насилля? Чому не слід запроваджувати санкції проти Медведчука? Що робити з інвесторами Electro UA? Чому погана репутація у Scania? Як скасувати український правопис? А ще десятки «замовних» позовів – проти ВККС, НБУ, ДБР, Генпрокуратури – все це приклади звичайної діяльності широко відомого у вузьких колах адвоката Ростислава Кравця.
Сам по собі такий спосіб «просування» своїх послуг не новий, як то кажуть – все є рекламою, тільки б не некролог. Але одна справа піаритись на хайпі, а інша – влазити у будь-які суперечки, що навіть не мають жодного відношення до громадської чи адвокатської діяльності. А тут вже мова може йти і про порушення Правил адвокатської етики (з теоретичним позбавленням права бути адвокатом), і до кримінальних справ (з позбавленням волі).
До речі, саме Р.Кравець є одним з небагатьох адвокатів, який «засвітився» на скандальних плівках судді Вовка. Більше того, НАБУ, проти якого адвокат Кравець усіляко виступав та детективів яких принизливо називав «шмітьковці», навіть оголосило Ростиславу підозру у справі про зловживання суддів і спробі захоплення державної влади. Цей юрист знаний не тільки тим, що брав активну участь у суддівських інтригах проти голови ВККСУ С.Козьякова, але й активним лобіюванням інтересів голови ОАСК Павла Вовка, участі в процесах щодо захисту державних службовців, підозрюваних у репресіях проти активістів Майдану тощо. Причому всі свої «гучні» справи Р.Кравець намагався проводити саме через ОАСК, як, наприклад, у випадку з позовом проти нової редакції українського правопису.
За загальним правилом, адвоката не можна ототожнювати з його клієнтами. Але в тому то й справа, що адвокат Кравець коментує усе, що бачить, і робить це хоч і зі статусом адвоката, але прикриваючись то ГО «Правова держава», керівником якої він є, то просто якоюсь дивною громадською непосидючістю. З останнього – Р.Кравець надіслав запит в СБУ стосовно посту в телеграм-каналі щодо можливої державної зради та роботи на іноземні спецслужби керівництва НАБУ. Таке відчуття, що адвокат Кравець зовсім в суди не ходить, виключно вишукуючи в ЗМІ, на чому б ще хайпонути. Тож інколи навіть не зрозуміло, ким саме сам себе вважає Р.Кравець – адвокатом, активістом, антиактивістом, захисником чи противником суддів, викривачем, журналістом чи просто популістом.
Зокрема, нещодавно адвокат Кравець отримав звинувачення в тому, що порушує правила адвокатської етики, коментуючи справу Стерненка, з матеріалами якої він ніколи не був і не міг бути ознайомлений. При цьому він дозволяв собі оцінювати колег-адвокатів у справі, висловлюватись негативно про інших учасників справи, прямо порушуючи приписи ст.12 ПАЕ, в якій говориться про те, що «Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності».
Хоча, можливо, на дивне сприйняття світу адвокатури вплинув той факт, що Р.Кравець «вчився» майстерству провокацій, маніпуляцій та конфліктів у колишньої голови Ради адвокатів Києва Інни Рафальської, з якою він не один рік співпрацював. Зокрема у період, коли був директором ТОВ «Центр стажування та підвищення кваліфікації адвокатів». За інформацією серед адвокатів, цей Центр відзначався численними шахрайськими схемами.
Тож, маючи значних покровителів як серед адвокатів, так і серед суддів, Р.Кравець не забуває пропонувати свої послуги по «розвалу» будь-чого. Так, кажуть, що сам Р.Кравець неодноразово брав участь у конкурсах на посади члена ВРП, ВККС, Громадських рад різного ґатунку – ДБР, НАБУ, ГРД та інших – саме з метою подальшого створення конфліктних ситуацій та «відпрацювання» певних інтересів.
А діапазон замовників у Кравця надзвичайно широкий.