Приватні охоронні підприємства прикордонних з Україною областей і федеральних утворень, як з’ясувалося, стали головними донорами людського ресурсу для наспіх сформованих загонів козачого ополчення й так званої “кримської самооборони”.
Цілком природньо, що таке неформальне відмобілізування працівників саме приватних охоронних структур, які у переважній більшості, як з рештою і в Україні, являють собою звільнених у запас військовослужбовців, поліціантів й представників інших силових відомств, що вийшли на заслужений відпочинок, особливо не афішувалося, адже відбувалося суто на комерційній основі.
За зізнанням одного з директорів такого ПОПа з Краснодарського Краю, винайманням людей для “закордонних гастролів” (за театралів і “гастролі” ми розповімо у другій частині даного розслідування) займалися… офіцери Федеральної служби безпеки РФ, які, власне, поспіхом вивчали особисті справи “претендентів”, сортируючи їх як за віковими ознаками, якістю спортивної підготовки, так і бойовим та життєвим досвідом. Слід, мабуть, відзначити, що особливим попитом у ФСБ також користувалися і молодики з досвідом строкової військової служби, а також члени місцевих спортивних секцій самого широкого профілю з числа колишніх студентів ВНЗ, що мають базову військову підготовку.
Як це не прикро визнавати, але серед мешканців російсько-українського прикордоння, що за рівнем життя поде-куди відстає від російських соціальних стандартів навіть провінційного гатунку, траплялися й такі особи, що виїжджали на заробітки в суміжні федеральні території, до родичів, у т.ч. для роботи в галузі охоронної діяльності. Такі “гастарбайтери” були на ціну золота на території Росії, адже, хитруваті російські “ділки” примудрялися влаштовувати їх на роботу напівофіційно, зменшуючи й базу оподаткування, та й просто не доплачуючи їм до рівня корінних мешканців, за яких іще й треба сплачувати значні відрахування за медичну страховку та інші передбачені платежі. Логіку заробітчан зрозуміти не важко, адже, якщо в Україні одна робоча зміна працівника приватної охорони коштує близько 10 доларів США, то в Росії – щонайменше в тричі більше.
Більш того, в останні місяць-півтора зазначена категорія українських заробітчан стала справжнім об’єктом для полювання з боку силових відомств Росії, що в максимально утаємниченій від місцевого населення та надзвичайно стислий у часі спосіб, розпочали поступове комплектування базових загонів “народної самооборони”, забезпечуючи їх військовою амуніцією, що зберігалася на “особливий період” і, що традиційно, поступово розкрадалася відповідальними особами військових частин. На користь нових “працедавців” у погонах стали і знання українськими заробітчанами місцевості, широкі кола знайомих, особливостей режиму охорони тактично і стратегічно важливих об’єктів України, що розташовані у прикордонних областях та в АР Крим.
При цьому, аби “компенсувати” власникам деяких ПОПів втрати від тимчасового, як вони самі подейкують – до трьох місяців (!), згортання “статутної діяльності”, настирні “ФСБ-шники” брали в них розписки за отримання коштів, обсяг яких значно перевищує їх річний прибуток (!) і… давали хрустку, свіжеспечену рубльову готівку відсотків на 10-15% менше від задекларованої суми. Після таких “щедрот” певна кількість ПОПів просто перестала існувати, “кинувши” багато клієнтів, що змушені шукати прихисток для свого майна у… державних охоронних структур, які майже не брали участь в тихо оголошеній “федералами” мобілізації для закордонної “Зарниці”.
Зважаючи на це, не можемо вітати інформаційну “анафему”, якій піддали інформаційне повідомлення ще від 26 січня цього року про утаємничений загін кадрових працівників ФСБ, що беруть участь у діяльності так званих “ескадронів смерті” на території України.
Зокрема, мова йде про, нібито, мешканців Санкт-Петербургу (зліва направо) Вадима Посохова (персональна сторінка – vk.com/id2816414), Олексія Головкіна, Дмитра Григор’єва, Дмитра Нардова (персональна сторінка – vk.com/nardov) і Марка Гієвського (vk.com/id2889900). Автори повідомлення стверджують, що останній хизується своїми зв’язками в середовищі професійних військових найманців (групова сторінка – vk.com/vvega2000).
Не можемо, наразі ані підтвердити, ані спростувати участь зазначених громадян у подіях на території України і, зокрема, у трагічній вуличній “бійні” в Києві, що вібувалася декілька тижнів поспіль, у лютому цього року. Однак, більш-менш однозначні відомості про керування діючими офіцерами ФСБ Росії “козачими загонами” в Криму є, виявляється, не тільки в нашому розпорядженні.
Зокрема, близько тижня тому, характерну інформацію про очільників загонів “козачого ополчення” оприлюднив відомий український політолог, керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук.
Так, із 6 березня цього року у складі вищевказаних парамілітарних формувань на територію АР Крим почали прибувати “агенти ФСБ, переодягнені у козачу форму”.
“Завдання агентів російських спецслужб – координувати провокації, що облаштовуються російськими козаками й збирати інформацію з місця подій. Іще одне важливе завдання – вербування агентів серед місцевих мешканців”,– відзначив експерт. В наступній частині ми повідомимо наявні в нас дані про іншу категорію утаємничених працівників ФСБ, які вже, очевидно, сформованими заздалегідь командами своїх приспішників з числа мешканців Криму й активістів проросійських напівлегальних громадських об’єднань віроламно почали втілювати “свої плани” на поки що українському Півострові.
Далі буде…
Kathy Goldenberg, “Відкрита Україна”