«Слова, слова – немов вуаль…»,- звучить в одній відомій пісні українського гурту «Океан Ельзи». Схоже, це формулювання абсолютно точно відповідає позиції Росії в питанні «Кримської кризи». Власне кажучи, саме висловлювання «позиція Росії в кризі» не є досить доречним, м’яко кажучи, адже сама ця криза на всі 99,9 % створена самою Росією: її агресивною інформаційною політикою, економічним тиском на Україну, відкритою військовою агресією, і, власне, вродженим шовінізмом, що присутній всім етнічним росіянам, в тому числі і тим, що мають Кримську реєстрацію.
Розірвавши дипломатичні відносини з Україною, РФ зайняла досить вигідну для себе позицію – немає відносин, немає переговорів, а отже, можна далі займатися «бєспрєдєлом» під заяви про «глибоку стурбованість». Проте, наростаючий тиск в риториці Заходу очевидно потроху діє і змушує росіян хоч якось виправдовуватися за свої дії. В результаті, постійний представник РФ при ООН В. Чуркін на пряме запитання Яценюка не роздумуючи заявив, що росіяни війни не хочуть. Подібні репліки неодноразово кидав на повітря і сам Путін. Втім, наскільки ми можемо довіряти словам цих людей? Як можна бути впевненими в якомусь смисловому навантаженні заяв очільників держави, яка, будучи гарантом територіальної цілісності України, займається анексією однієї нашої адміністративної одиниці та культивує сепаратизм ще в трьох…
Безумовно, ми мусимо робити будь-які прогнози, спираючись лише на факти, а не на пусті слова. Про що ж ці факти можуть свідчити? На кордоні з Україною розгорнуто військове угруповання, що чисельністю та озброєнням суттєво переважає ЗС України (офіційне обґрунтування – продовження навчань до… 30 вересня!!!). Зі слів військових експертів, характер маневрів росіян свідчить про поступове розгортання сил для проведення класичного фронтального наступу. Крім того, ледь не щодня українськими силами безпеки виявляються російські військові розвідники та диверсанти, які проводять рекогносцировку місцевості, збирають дані про дислокацію та озброєння частин ЗС України. На території Білорусі розміщено 15 російських винищувачів, вздовж кордонів України курсують літаки-розвідники, що здійснюють аерофотозйомку місцевості, намагаючись виявити стартові позиції української ППО. На північ Кримського півострова передислоковано чеченський батальйон Схід (тут варто наголосити на давній звичці росіян кидати на передову іновірців чи інородців, як-то було, наприклад, за всіх кримських походів, коли в саме пекло йшли українські козаки, ціною свого життя здобуваючи «Русский Крым»). Інтернет рясніє відеороликами, знятими самими росіянами, де показано масштабні перевезення бронетехніки залізничним та автомобільним транспортом по території РФ. З географічних назв цих роликів не важко зробити висновок куди ця техніка іде. Щодо польоту українських літаків над територією РФ з метою спростування інформації про військову загрозу – вітчизняні експерти заявляють, що запропонований росіянами маршрут не дасть змоги зробити взагалі жодних висновків стосовно даного питання… І врешті, так би мовити, «хіт сезону» – передислокація до м. Джанкой (кордон Криму з Херсонською областю) 18 ударних ракетних систем залпового вогню (РСЗВ) «Ураган» та 10 заряджувальних машин до них. Кожен такий комплекс має 16 реактивних снарядів з дальністю польоту від 10 до 35 км. Залп однієї установки здатен стерти все живе з поверхні землі площею в декілька десятків гектарів. Багато військових експертів вважають РСЗВ зброєю масового знищення…
Один з найвидатніших державних діячів Німеччини – канцлер Отто фон Бісмарк говорив ще наприкінці ХІХ сторіччя: «Жоден договір з Росією не вартий і того клаптику паперу, на якому він написаний!». Схоже, слова російських високопосадовців варті ще меншого…