Янукович у своїй заяві «випадково засвітив» вказівний перст Кремля

Широко анонсований виступ В.Януковича з Ростова-на-Дону дуже яскраво відображає не стільки думки самого екс-президента, як його «захисника», президента РФ Путіна і офіційного Кремля. І не тому, що власні думки, апріорі, Януковичу не властиві. Причина в іншому – дуже добре було видно, що папірець-шпаргалку Янукович писав далеко не власними мізками.

Самі висловлювання і риторика аж надто прямолінійно перегукуються із словами Путіна, Медведєва, Лаврова та інших офіційних осіб РФ, які цілодобово транслюють російські телеканали. Та й сам Віктор Федорович видався якимось занадто зомбованим, переляканим і готовим зачитувати навіть власний вирок про страту.

Лейтмотив всієї заяви зводився до простих слів: «Я ЖИВИЙ», «у Києві засіли екстремісти», «я повернусь», «я не тікав, мене змусили», «в усьому винні Сполучені Штати і Євросоюз». І т.д. і т.п. Стара пісня на новий лад, слова і музика – Путін і ФСБ.

Вдруге уже «потужним» меседжем Януковича стало запевнення присутніх журналістів у тому, що влада в Україні нелегітимна, він єдиний законно обраний, а вибори президента України, заплановані на 25 травня, є протизаконними і він їх не визнає. Запитання риторичне: він – це сам В.Ф., чи його суфлери з Луб’янки?

Дуже чітко у формулюваннях Януковича прослідковується риторика Путіна про «государствєнний пєрєворот» і «нєжєланіє вєсті пєрєговори» з українською владою. Таким чином Путін устами Януковича вкотре дав зрозуміти: влада в Україні для нього не існує, новообраного президента України Росія теж не визнає, переговорів по врегулюванню конфлікту не буде, питання анексії Криму вирішуватиметься тими ж способами, що й в «грузинському варіанті».

От тільки чи розуміє сам Янукович те, що жодних гарантій безпеки йому в Росії не давали і доля його вирішена. Варіанти два: у кращому випадку – доживати своє життя десь на Алтаї, в гіршому ж – бути застреленим в тому ж Ростові чи десь на україно-російському кордоні «воінствующім бендеровцєм с западной Украіни». Другий варіант якраз в дусі радянсько-російського агітпропу – «оні Альєнде убілі». Чим не привід для чергової істерії про «фашизм і нацизм».

Як би не оцінювали самого Януковича в Україні та за її межами, після «второго явления Ростовского пленника» стає зрозумілим, що Янукович – це гвинтик в руках Путіна, навіть не його голос, а просто безапеляційно приречений на забуття диктатор, засуджений колишніми соратниками і підданий анафемі українським народом.

Ганна Ігнатенкова, Ростов-на-Дону, “Відкрита Україна