Уявіть собі таку ситуацію. Держдепартамент Сполучених Штатів Америки володіє декількома десятками підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, об’єднаних в одну державну монополію. І ось у знаменитому овальному кабінеті Білого дому проходить обговорення, кого ж призначити на посаду глави спиртзаводу, хто стане головним “самогонником” Президента, а хто – його ставлениками. Крім того, держдепартамент стурбований виробництвом нової горілки державного значення «Нова штатна»…
Повна маячня. А в Україні це вважається нормальним. Вся горілка в Україні, як ми знаємо, бере свій витік на державних підприємствах, тому що «Укрспирт» виробляє спирт і поставляє на лікеро-горілчані комбінати. Виникає багато запитань. Скільки заробляє держава на цьому надприбутковому бізнесі? Чи всі підприємства, що входять до «Укрспирту» прибуткові? І якщо є збиткові, то чому вони в мінусі? Як формуються ціни на продукцію? Чи не з’являються в таких виняткових умовах шалені гроші, формуючи олігархічний капітал? Частина з цих питань суто риторичні.
Про корупцію в «Укрспирті», ухилення від сплати податків, виробництво нелегальної продукції відомо широкій аудиторії як виробників, так і споживачів. Тема «Укрспирту» настільки багата скандальними прізвищами і подробицями, що в ній, як то кажуть, без пляшки не розберешся. Чого вартий хоча б той факт, що перший заступник голови Адміністрації Президента Геннадій Зубко (а нині віце-прем’єр-міністр і міністр будівництва і ЖКГ), першим наказом на посаді керуючого Держуправління справами (ДУС) звільнив одного з директорів «Укрспирту».
Кожен раз при зміні президента, на «Укрспирті» відбуваються кадрові зміни. Приходять нові «чесні» менеджери, які через деякий час будуть змінені іншими «чесними» менеджерами.
Варто копнути трохи глибше і виявляється, що самий антикорупційний уряд, якось ніби впритул не бачить корупції в «Укрспирту». По суті, заяви, які виходять із Адміністрації Президента про боротьбу з корупцією, це як «давайте худнути» від Трьох Товстунів.
Навіщо Президенту спиртзавод? Напевно, щоб не витрачатися на подарунки дипломатам і політичному істеблішменту з інших країн, щоб, не дай Бог, їм не попалася «палена» горілка, якою через акцизи і податки в Україні так багато, що невідомо, чи буває інша. Для цього на тих же держзаводах купують той же спирт, тільки з-під поли, і продають вже «свою» продукцію під іншими назвами, з іншими наклійками.
Зрозуміло, що всі державні підприємства повинні бути продані через відкритий міжнародний аукціон. Продаж одного держпідприємства призводить до знищення, як мінімум, десяти великих державних корупціонерів і десяти, відповідно, антикорупціонерів. Тільки продавши всі держпідприємства, ми очистимо країну від великої державної корупції.
Геннадій Балашов, “Відкрита Україна“