Коли вас цікавить, хто розмінував Чонгар, здав російським загарбникам Херсон, відкрив шлях окупантам до півдня Запорізької області та сприяв оточенню Маріуполя, то на ці питання вже знає відповідь СБУ. Якщо спробувати дізнатися, скільки в Україні всього російських агентів хоча б на різних щаблях влади, то такі досліди можуть призвести до найнесподіваніших результатів.
В одному з інтерв’ю чинний голова СБУ Василь Малюк зазначив, що президент росії є вихідцем зі спецслужб, тому він 20 років агентурно проникав в Україну. Малюк розповідає про події останніх двох десятків років, втім, є свідчення, що агентура КДБ/ФСБ просочувалася в український політикум щонайменше з кінця 1980-х років, коли ще в УРСР почали набирати силу протестні рухи. Один з українських радянських дисидентів розповідав мені, наприклад, що тоді у Львові серед керівництва націоналістичних організацій ледь не половину складали «кадебистські сексоти».
Ці слова підтвердив у 2010 році науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин Школи фундаментальних міжнародних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса Тарас Кузьо. Посилаючись на анонімний текст західного експерта, він розповів про т.зв. «Папку 48», що містила матеріали підрозділу «Загін З» КДБ УРСР. Метою загону було проникнення в середину антирадянських партій та рухів.
Цікавою є фігура агента з позивним «Волонтер» який просочився, а згодом і очолив «Варту Руху» (служба безпеки «Руху») – організацію, яка створювалася задля фізичного захисту майбутнього кандидата в президенти В’ячеслава Чорновіла. На початку 2009 року з кількох джерел стало відомо, що під псевдо «Волонтер» ховався Олег Тягнибок! Так, той самий Тягнибок – багаторічний очільник націоналістичної партії «Свобода», народний депутат III, IV та VII скликань та навіть кандидат на посаду Президента України на виборах 2010 та 2014 років.
Про глибоку інтеграцію агентів КДБ/ФСБ в українську політику недавно в інтерв’ю Дмитру Гордону розповів ексголова Служби зовнішньої розвідки України, генерал Микола Маломуж. За його словами, в Україні досі є багато російських агентів, зокрема такими були кілька голів та інших співробітників СБУ, кілька прем’єр-міністрів, багато нардепів. А майже усі очільники АП та кілька президентів України були агентами впливу москви. Тому й не дивно, що багато хто з українського істеблішменту готувалися до приходу окупантів 24 лютого 2022 року.
Попри чисельні випадки, дуже схожі на зраду під час широкомасштабної агресії кремля, ми досі не бачимо багато гучних справ щодо викриття російських «кротів» у владних кабінетах. Ймовірно тому, що їх прикривають більш високопоставлені «кроти», а дрібніші агенти цілодобово й без вихідних працюють з суспільною думкою, вміло направляючі обурення громадськості у хибний бік.
Наразі надто популярним видом досліджень стала OSINT (Open source intelligence) – розвідка на основі відкритих джерел. Цілком безпечне заняття, бо дослідник не порушує жодних законів, використовуючи для своїх висновків виключно інформацію з відкритих джерел. Нещодавно став помітним OSINT-дослідником Артем Старосєк. Він навіть заснував OSINT-організацію «Мольфар». Дивна назва для розвідників, але наразі не про це.
Сам Старосєк останнім часом роздає інтерв’ю, в яких багато говорить про російські інформаційно-психологічні спеціальні операції (ІПСО ). В принципі, ІПСО – це могутня зброя, яка вражає не гірше кулі, снаряду чи ракети. Такі спецоперації здатні поширювати у суспільстві зневіру або невдоволення. А міфи, які насаджуються, дуже важко спростовувати. Втім, термін ІПСО можна використовувати й досить вільно, в своїх інтересах оголошуючи російською спецоперацією будь-що.
Тому давайте подивимося, хто такий Артем Старосєк і, як він став популярним розвідником? За словами Старосєка, з 2014 року він працював в інвестиційному фонді, перевіряючи стартапи. Потім раптом пішов звідти та у 2019 році заснував «Мольфар». А з початком повномасштабної війни його фірма намагається кілька разів на тиждень публікувати розслідування стосовно війни та росії.
Але ось, що цікаво. Старосєк входить до громадського об’єднання «Асоціація професіоналів корпоративної безпеки України» (АПКБУ), як член комітету Корпоративної розвідки. А головою АПКБУ є Іван Герасимович – директор з ризиків та безпеки ПрАТ «Смарт-Холдинг». А «Смарт-Холдинг» належить колишньому громадянину росії Вадиму Новинському – олігарху, який став українцем лише у 2012 році з легкої руки президента-втікача Віктора Януковича. Між іншим, наприкінці січня цього року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБОУ щодо запровадження санкцій стосовно 10 людей, серед яких є й Новинський.
Цікава біографія й у Івана Герасимовича. Попри те, що він народився в закарпатському Мукачеві, його становлення відбувалося в росії. У 1989 році закінчив Курганське вище воєнно-політичне авіаційне училище та служив в ВПС СРСР в Хабаровську. У 1993-му вже за часів Незалежності України закінчив Вищі курси воєнної контррозвідки в Новосибірську. Чи завербував його КДБ ще в Кургані або у Хабаровську, чи це зробила вже ФСБ в Новосибірську, нам невідомо.
Відомо, що в Україні його звинувачували у намаганні рейдерського захоплення ЗАТ «Житомирські ласощі» та мережі супермаркетів «Амстор». В цих історіях був замішаний також кум Герасимовича – Ігор Дрижчаний – член Наглядової ради того ж таки «Смарт-Холдингу», ексглава СБУ, заступник Генпрокурора часів президента Леоніда Кучми. І тут одразу мимоволі хочеться згадати слова Маломужа про російських «кротів» в інтерв’ю Гордону. Виходить, що безкомпромісний викривач Старосєк лише через одне рукостискання Герасимовича знайомий з Новинським.
То, які розслідування щотижня публікує Старосєк на сайті «Мольфара»? Про українські лейбли, які досі просувають артистів на росії, про імена учасників так званого молодіжного клубу «Вагнерьонок», тощо. Чи називають вони імена російських агентів? Називають. Наприклад, й так усім відомих чиновників-зрадників Запорізької області. Чи були об’єктами його розслідувань народні депутати, наприклад, з ОПЗЖ або іншою проросійської партії? Чи перевіряв Старосєк особу Герасимовича перш ніж йти в його Асоціацію? Чи потрапляв під мікроскоп OSINT-розвідника Вадим Новинський? Ні!
Отже, коло замкнулося. Моралі не буде.