Новообрані депутати Кіровоградської міськради починають свою каденцію з порушень законів та шаленого опору впровадженню антикорупційного законодавства в нормативно-правових актах місцевих рад. Хоча напередодні виборів більшість партій, що пройшли в місцеві ради, підписались під публічним зобов’язанням ці зміни зробити – меморандумом коаліції “Прозорі ради”.

Мова йде про партії ВО “Батьківщина”, УКРОП, Радикальна партія Олега Ляшка, Об’єднання “Самопоміч” та кандидата на посаду міського голови Андрія Табалова (висунув “Наш Край”, підтримало “Рідне місто”), який нині став лідером фракції “Нашого Краю”.

Учасники коаліції “Прозорі ради” свою частину зобов’язань виконали, розробивши цілий пакет документів, які новообрані місцеві ради мали б затвердити. Найпершим і найголовнішим проектом варто назвати регламент ради. Довкола нього й розгорнулась боротьба.

На першому засіданні обрали голову комісії. Ним став представник від “Самопомочі” Володимир Смірнов. Кандидатури депутатів від УКРОПу та Нашого Краю не пройшли.

2-ге засідання. Робоча група міськради проголосувала за пропозицію “опоблоківця”

На другому засіданні тимчасової комісії щодо регламенту міськради депутати відхилили прогресивний проект, який розробили найавторитетніші в Україні експерти з питань місцевого самоврядування з Інституту Політичної Освіти, УНЦПД та коаліції “Прозорі Ради”.

За пропозицію представника Опозиційного блоку Анатолія Ларіна взяти за основу регламент минулого скликання проголосували представники партій УКРОП, БПП, Батьківщина і Радикальної партії. За прогресивний проект регламенту виступали, відповідно, представники партій ВО “Свобода”, “Наш Край”, “Рідне місто” і представник Самопомочі – головуючий Володимир Смірнов, який і запропонував проект до розгляду.

“Так, я не достатньо підготував проект, так, я не презентував його належним чином, так я не зміг переконати більшість учасників групи. Так, я поспішив ставити на голосування, бо хотів прискорити публікацію проекту на сайті КМР і почати відлік 20 днів на вимогу ЗУ ПДПІ, аби не гаяти час. Так, я поставив на голосування першим не той варіант, який потрібно було ставити. Насправді, катастрофи звісно ж нема. Просто тепер треба брати старий регламент і доводити його до сучасних потреб. Як на мене – це трохи більше роботи, ніж було з доопрацюванням “нового” проекту і втрати в часі”, – прокоментував ситуацію Володимир Смірнов.

3-тє засідання. Кіровоградські депутати не бажають виступати українською і пускати на свої засідання громадян?

Реакція громадськості на рішення ТК виявилась надзвичайно гострою, обурення активістів та експертів висвітлювали місцеві ЗМІ, тому на третьому засіданні робочої групи народні обранці таки взяли за основу прогресивний проект.

За повернення до розгляду цього питання виступив представник Радикальної партії, який раніше голосував за взяття за основу регламенту 6-го скликання. Своє попереднє голосування він пояснив тим, що через порушення процедури (головуючий поставив на голосування питання у зворотному порядку) він проголосував не за той проект.

Пропозицію знову не підтримали представники Укропу, Батьківщини та Опозиційного блоку. Ці ж депутати вже під час розгляду нового проекту постатейно, наполягали на вилученні пункту про обов’язковість ведення засідань ради українською мовою, аргументуючи це тим, що і вони, і їхні виборці – російськомовні (та невже?).

“У нас же в Конституции написано: “Ніхто не зобов”язаний робити те, що йому не хочеться!” -, доводив свою думку юрист, депутат кіровоградської міськради від Опоблоку Анатолій Ларін.

Але найбільше дискусій викликали норми про відкритість і гласність проведення засідань. Не зважаючи на вже ухвалені Закони України “Про доступ до публічної інформації”, в якому органи місцевого самоврядування зобов’язані організувати безперешкодний доступ будь-якого члена територіальної громади до засідань будь-яких колегіальних органів місцевого самоврядування, депутати вилучили норми, які передбачали механізм реалізації Закону, а саме можливість проводити виїзні засідання, щоб дати можливість відвідати їх усім бажаючим (якщо в сесійній залі раптом забракне місця).

“Да избирателям вообще не нужна никакая открытость! Им нужно, чтобы двор был заасфальтирован! Открытость нужна только общественным активистам, которые пиарятся на теме политики! Давайте не будем популистами!” – заявив Віталій Бєлов, депутат Кіровоградської міськради від УКРОПу…

Розгляд пунктів про он-лайн трансляцію засідань та про особливості функціонування веб-сайту міськради відклали, давши завдання спеціалістам виконкому підготувати детальні кошториси, які необхідно буде передбачити для їх реалізації, і детальну інформацію про технічну можливість та терміни, за які можна буде вдосконалити веб-сайт.

4-те засідання. “Відкритість” та “свобода слова” в дії?

Депутати вчергове взялись за “чистку” прогресивного документу від “шкідливих” норм нового антикорупційного законодавства України.

“Мої виборці бабусі пенсіонерки, тому звітувати на сайті мені не потрібно”, – пояснив свою позицію депутат від БПП “Солідарність” Юрій Деркаченко.

Далі всіх знову здивував депутат від партії УКРОП Віталій Бєлов, який вимагав від робочої групи ухвалити рішення про заборону мені писати про нього на власній сторінці у Фейсбуці. На думку депутата, мої дописи заважають роботі всієї комісії і ганьблять його честь та гідність.

У разі, якщо я продовжу публікувати свої думки про роботу комісії і, тим паче, про роботу депутата Бєлова, останній обіцяв заборонити мені відвідувати засідання робочої групи…

“Давайте засунемо цю гласність з громадкістью… В старий регламент!”, – підтримав колегу Юрій Гребенчук, обраний від партії “Батьківщина”.

5-те засідання. Саботаж на черепашачій швидкості?

Робота над новим регламентом затягнулась. Складається враження, що деякі депутати роблять це навмисне. Їх позицію можна охарактеризувати як “А баба Яга проти!”. Відчувається, що вони мало знайомі з цим документом, але на ходу шукають приводи, щоб якось викривити кожен пункт. Погоджуюсь, інколи їхні зауваження слушні, проте основна маса – це просто затягування часу і намагання довести недосконалість запропонованого проекту.

Однак, це призводить до зворотного ефекту. Спроби видаляти статті нового проекту і вставляти статті зі старого, зазвичай, ламають логіку документу і призводять до дублювання положень. А це, само собою, ускладнить його використання на практиці.

Навіщо це робити? Щоб довести безперспективність змін? Щоб як можна довше працювати за старим регламентом? Щоб переформатувати керівництво тимчасової комісії?…

Якою б не була причина, вона апріорі деструктивна. Депутатам необхідно прискоритись, і не обсмоктувати кожне речення годинами, а говорити виключно щодо поправок до проекту регламенту.

Дмитро Сінченко, “Відкрита Україна”