Таку думку американський мільярдер висловив, зважаючи на важкий процес переговорів України з міжнародними кредиторами.
Американський мільярдер та інвестор Джордж Сорос закликає кредиторів України списати їй частину боргів. Про це йдеться в його статті, опублікованій в електронній версії американської газети Wall Street Journal, повідомляють Патріоти України з посиланням на Економічну правду.
“Україна намагається досягти домовленості з кредиторами, чого вимагає МВФ як умови для подальшої фінансової підтримки. Переговори про перегляд умов української заборгованості проходять в даний час в Сан-Франциско”, – пише Сорос. Він жалкує, що Україна не може оголосити себе банкрутом, щоб реструктурувати свої борги.
“Україні і її приватним кредиторам залишається вести переговори в умовах, коли хто сильніший, той і правий. У такій ситуації у України єдиним важелем тиску на переговорах залишається загроза оголошення дефолту, якщо не послідує списання частини боргів”, – зазначив він. При цьому Сорос висловив упевненість, що часткове списання заборгованості відповідає інтересам тих, хто готовий інвестувати в українську економіку, оскільки сприяє здійсненню реформ в країні. Нагадаємо, 12 серпня Україна і кредитори не змогли домовитися про реструктуризацію боргів країни і продовжать переговори в четвер, 13 серпня. Далі пряма мова філантропа:
“Україна намагається домовитися з кредиторами про реструктуризацію свого зовнішнього боргу, що є умовою для отримання подальшої фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду. Російська агресія завдала жахливої шкоди економіці нової України, борг України у розмірі 19 млрд. США став непосильним тягарем для країни. Наразі у Сан-Франциско тривають переговори про його можливу реструктуризацію.
На жаль, в України немає засобу для того, аби уникнути банкрутства. Для суверенних боржників не діє Розділ 11 про можливість паузи у стосунках з кредиторами, який би дозволив визначити, які саме борги повинні бути реструктуризовані, та залучити посередників до перемовин між сторонами. Україна та її приватні кредитори повинні вести переговори у форматі “перемагає сильніший”.
У такому форматі єдиним інструментом України для переговорів є загроза дефолту у разі відсутності прогресу у реструктуризації боргу. Я впевнений, що у відповідь на цю погрозу кредитори попереджають Україну, що у разі дефолту їй ще дуже довго доведеться шукати нових інвесторів.
Суверенні дефолти є недешевим задоволенням. Але вони справляють довготривалий ефект лише у тих випадках, коли кредитори затягують переговори з боржником, як це було у країнах Латинської Америки у 1980-х роках або як це зараз відбувається з Грецією. Якщо ж держава та її кредитори можуть швидко домовитися, навіть якщо така угода означає певні збитки для кредиторів, то країна-боржник зазвичай може повернутися на ринок запозичень через рік-два. Більше того, від ринку запозичень країну протягом нетривалого періоду ізолює не дефолт як такий, а передусім викликані ним економічні проблеми.
Колишній міністр фінансів США Ніколас Брейді розумів це, коли він оприлюднив свій план у 1989 р., який закликав банки погодитися на реструктуризацію боргів принаймні для тих країн Латинської Америки, які здійснювали складні реформи. Пан Брейді усвідомлював, що розумніші інвестори будуть дивитися у майбутнє, а не у минуле, приймаючи рішення про надання кредитів країні, яка нещодавно оголосила про дефолт.
Зараз пан Брейді є головою правління найбільшого власника українських облігації, компанії Franklin Templeton, яка наполегливо виступає проти реструктуризації боргу України. Мені важко узгодити його позицію у 1989 р. з тою позицією, яку Franklin Templeton займає зараз.
Уряд України героїчно працює над реалізацією структурних реформ, до яких План Брейді закликав у 1989 р.: знищення корупції, реформа судової системи, зменшення газової залежності від Росії, економічна інтеграція з Європейським Союзом, підтримка розвитку сільського господарства, оздоровлення банківської системи і так далі. Якщо реструктуризація боргу може стати стимулом для подальшого проведення цих реформ, інвестори повинні пристати на цю пропозицію (так само, як це робить МВФ) та ігнорувати твердження, що списання боргів є фатальною помилкою. Якщо дефолт є єдиним засобом добитися реструктуризації боргу, інвестори аплодуватимуть рішенню України, а не засуджуватимуть його.
Нещодавні спроби політиків та науковців реанімувати ідею про механізм реструктуризації суверенного боргу, відповідно до положень Розділу 11, скоріше за все, зазнають невдачі. Це є поганою новиною для таких держав, як Україна, тому що твердження, що дефолт руйнує репутацію країни суперечить філософії Кодексу США про банкрутство, який дозволяє компаніям “реорганізувати” свої борги — часто за допомогою скорочення виплат кредиторам — задля відновлення своєї фінансової спроможності. Розділ 11 зазначає, що примус компанії-боржника до повного погашення її боргів шкодить бізнесу, а реструктуризація боргів допомагає його оздоровленню.
Для власників українських облігацій є абсолютно нормальною їх незгода з запропонованою реструктуризацією у вигляді списання частини боргу або у будь-якій іншій формі. Вони не хочуть втрачати свої гроші так само, як і я. Чому б їм просто не визнати це, а не намагатися переконати Україну, що реструктуризація боргу шкодить країні? Принаймні, це було б чесно, а правда завжди дає перевагу. Твердження, що реструктуризація боргу і навіть дефолт не відповідають інтересам України, є нещирим і хибним”.