Українські новини цього літа пишуть про Чернівці, як про епіцентр природних аномалій. Зливи раз за разом заливають місто. Проте остудити деякі буйні голівоньки їм не вдається.

Група невдоволених політичним розкладом, усунутих від можливості впливати на рішення рад, продовжує рватися до влади. І далі намагаються обдурити як чернівчан, так і президента. Регулярно продукуючи у ЗМІ брехню та нісенітниці, апелюючи до центральної влади. Місцеві сайти навіть писали, що колишні наперсточники, які пробилися у депутатство, ризикнули розвести президента, як лоха, на картонці біля автовокзалу.

Але тепер, використовуючи як вологу серветку, створений відомим місцевим діячем Василем Проданом для боротьби з мером Романом Клічуком низькопробний телеграм-канал “Сосєд”, вони не тільки заплили за буйки пристойності, а взагалі втратили будь-які залишки моралі.

Це істерика. Бо Клічука нема за що взяти. Він чистий, а тому критика, яка регулярно організовується проти нього – тупа, примітивна, шита білими нитками. І це легко читають чернівчани. Вони вже давно зрозуміли, хто тепер у місті веде караван, а хто собаки, що бризкають слиною.

Але ж навіть таке недолуге вартує великих грошей. І що? Як і з іншими потугами з цим знову штанга, пшик і сміх курям. А чого можна чекати від закулісного, побитого міллю комсомольського функціонера, якого письма?

Ба, навіть чорна жовч реальної журналістки, яку іноді намагаються долучати, виглядає банкетною панакотою проти безпринципних меседжів, які дає писакам з “Сосєда” їхній бос – Продан, екс-секретар міськради. А без його щоденних вказівок, вкидів та орієнтувань, схоже, нічого на “Сусідові” не з’являється.

А фірташева заначка безжально закінчується. І криза тем, тропів та фабули, прийомів і стратегій часами кидає Василя Сафроновича на таке моральне дно, де він ще ніколи не вештався.

Як у випадку з примітивним, вульгарним, недостойним наїздом на сина-студента міського голови. Ганебний випадок навіть для політичних люмпенів. А тут такий весь просунутий, самозакоханий, вершитель доль чернівецьких і з розмаху у таке – не приведи господь. У білій сорочечці.

Це ж відколи політичні противники у Чернівцях скочуються до брудних наїздів на дітей своїх опонентів? Додуматися тільки, зміщений з посади ерзац-голова міста достібався до сина законно обраного мера за пропуски лекцій в університеті!

За те, чим грішив кожен студент, навіть ті, хто поставали геніями і нобелівськими лавреатами. Категоричне некомільфо.

І це у Чернівцях, де так пієтетно говорять про толерантність, міжлюдську та міжнаціональну. Де у всі роки газети могли писати про будь-що, критикувати владу безпощадно, але зачіпати чиїхось дітей – було жорстким табу для журналістів. Це європейська практика, і вона правильна. А тут група колишніх усіх немислимих розливів, з тріском відсторонених від влади заходилася перевіряти журнали відвідування у студентів університету. Бо те, що видає згаданий низькопробний телеграм-канал, нічого спільного із журналістикою не має, і все більше скидається на лавочку під під’їздом.

Видавати таке про дітей, навіть ворога – це вже справжня криза жанру. До речі, президент, до якого група Продана намагається себе ліпити, жорстко реагує на подібні ганебні речі, і журналісти з цим погоджуються.

Але у Чернівцях готові грати і на рівні плінтуса. А як бути, якщо соратники і спонсор чекали пана Василя з моря на білому кораблі, а він прибув з тухеса на лижах?

Підтвердженням метальних і передлетальних настроїв у команді клічукових недругів є й недавня кадрова рекогносцировка.

Буквально вчора вічний соратник Продана – готельєр Валерій Чинуш раптом зірвався з ланцюга і очолив обласний осередок “УДАРу” Кличка у Чернівецькій області. Тобто, відчалив з “Рідного міста” на білому човнику по акваторії власного іванківського ставка. Зрада?

Можливо, але вона, схоже, не тут. А ці рухи більше схожі на перетасування яєць у двох останніх наявних кошиках. Оскільки дружина Продана, екс-нардепка Оксана, навіть на останніх виборах працювала у штабі Кличка, від якого й пішла у велику політику. І зв’язки ще в силі. Тож міграція Валерія Чинуша більше нагадує блискучу шахову комбінацію Остапа Бендера у Васюках. Вітер заради вітру.

А з іншого боку, чому б філію київського мера не поквартирувати у власному готелі “Буковина”, хоч якась копійка, на компенсацію торб вивезених до Києва.

Та навіть копійка найменшого номіналу має два боки – орла і решку. Бо за Чинушем стоїть хазяїн крутіший за Продана, і він їх обох жорстко підвішує за краватки. Це відомий політичний диспетчер Ілля Павлюк – людина президента. І зовсім не друг Кличка.

Тому думати, що Чинуш сам почав грати сольну партію на цимбалах, означає – зовсім не знати Іллю Миколайовича. Для його людей сольним у Чернівцях може бути лише – кадіш, єврейська заупокійна. Тоді що означають ці петляння сквериком перед готелем у виконанні стурбованих васалів?

Про першу версію, коротке замикання у ланцюгу Павлюк-президент навіть страшно подумати, бо навряд чи. А ось про денонсацію угод між Чинушем і Проданом з ним, а це читай і з президентською лінією, начебто можна припускати всерйоз.

Чернівецьких хлопців непримиренна боротьба з вітряками добряче почихвостила, з хат винесено неміряно, а ефекту – нуль. Дійну корову – рішабельний пул у міськраді відібрали, а як жити далі, якщо все надбане непосильною працею закінчується, як сосиски на шведському столі тієї ж “Буковини”.

То кого у цьому конкретному випадку розводить Чинуш і Продан – Павлюка? Чи обох – Павлюка разом з президентом?

Невдовзі побачимо, причому виразно, бо власні кроки Валерія Миколайовича у політиці мало чим відрізняються від недавніх ведмежих у стрілецько-кутському лісі.

Але після дешевих, бридких наїздів на сина мера Клічука від цього дуету можна очікувати всіляке. І президенту за цей свій буцімто фланг в області, про який він вперто не здогадується, мало би бути тривожно. Не в той кошик поклали яйце його самозванні сподвижники. Тим більше, що воно перестрочене.

Артур Корнєєв, “Відкрита Україна”