На весні 2025 року після масштабного тиску на власний бізнес та у зв’язку з наявними ознаками неплатоспроможності та неможливістю погашення боргів Худар Анна Євгеніївна звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Так, 05 червня 2025 року суддя Господарського суду Одеської області Демешин Олександр Анатолійович відкрив провадження у справі про неплатоспроможність Анни Худар.

Здавалося, що інститут банкрутства є зрозумілим та процедура повинна відбуватися відповідно до встановлених норм, однак суддя Демешин вирішив здійснювати процес під тиском та на користь одного з «кредиторів» Анни Худар.

Як відомо, на весні широкого розголосу набрали новини про тиск з боку правоохоронних органів на бізнес Анни Худар, де були очевидні ознаки фабрикування справи на користь ТОВ «Олімп-Фінанс» та пов’язаною з цією фірмою особами.

У подальшому, після фабрикування кримінальних справ, ТОВ «Олімп-Фінанс» та колишній засновник даного товариства – Ярослав Сухенко почали у господарській справі вчиняти відповідний тиск на суд.

Абсурдність даних дій полягає в тому, що суддя Демешин у справі про банкрутство Худар Анни виносить протилежні одне одному рішення та навіть до одних кредиторів має зухвале ставлення, а наприклад, до ТОВ «Олімп-Фінанс» і Сухенка – лояльне.

Хотілося б наголосити, що стандарт доказування до кожного учасника справи – однаковий, жодних виключень немає, але не тільки у справі про банкрутство Худар.

Так, суддя Демешин визнає кредиторські вимоги Ярослава Сухенка до Анни Худар у розмірі 27 000 000 грн. безпідставно та на підставі документів, які зараз в суді загальної юрисдикції визнаються недійсними.

Суддю Демешина жодним чином не зупинив факт наявності іншої судової справи, повне заперечення Худар визнання даних кредиторських вимог, відсутність доказів передачі 27 000 000 грн. та навіть відсутності доказів наявності таких грошових коштів у Сухенка.

Натомість вимоги іншого кредитора, які визнаються самим Боржником, де наявні докази передачі таких грошових коштів, наявні свідки, які підтверджують факт передачі коштів, а також законне підтвердження наявності таких грошових коштів у Кредитора – судом відхиляються.

Жодним чином не зрозуміло, чим керується суддя Демешин, який робить для деяких учасників справи «індивідуальний» інститут доказування в господарському судочинстві, а для Боржників штучно збільшує розмір кредиторських вимог та завдає шкоду іншим кредиторам.

Не дивлячись на те, що судова гілка влади в Україні є незалежною, бачимо наявні ознаки прямого впливу та отримання ручного правосуддя в Господарському суді Одеської області на користь зацікавлених осіб.