Хочу звернути увагу суспільства на те, як деякі шахраї вдало маскуються під громадських діячів та відверто дурять народ – під виглядом захисту громадських інтересів у сфері охорони здоров’я “розпилюють” бюджетні кошти.
Працівники державних контролюючих установ здійснюють наглядові функції з “поправкою” на свою займану посаду, розмір своєї заробітної плати, можливість отримання “вдячності” від керівництва об’єкта контролю, і взагалі – для них це – рутинна робота, яку вони роблять не для себе, і не з метою наведення ладу в країні та розбудови майбутнього для своїх дітей, а лише тому що це для них – робота. Звідси й таке кволе виконання цієї роботи.
Інша справа – громадський контроль. Громадяни з метою здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, а для здійснення контролю за владою, мають право створювати громадські об’єднання. Справжній (не формальний) контроль з боку громадськості – кошмарний сон будь-якого чиновника, тому що це єдиний дієвий механізмом контролю за владою. Бо громадськість здійснює оцінку ефективності влади не з точки зору своєї посади чи запланованого обсягу фінансування на наступний рік, а виключно з точки зору користі або шкоди для суспільства (тобто – для себе), які стали наслідками дій влади.
Існує в України громадська організація “Благодійний фонд “Пацієнти України”, головним спікером якої є Дмитро Шерембей. Саме ця громадська організація претендує на роль головного виконавця громадського контролю за діяльністю органів державної влади у сфері охорони здоров’я від імені українського народу.
І все б нічого, якби Благодійний фонд “Пацієнти України” дійсно захищав інтереси суспільства, а не був замаскованим лоббістом інтересів представників фармацевтичної мафії.
Розглянемо дії даної громадської організації на прикладі захисту прав пацієнтів, хворих на гепатит С. Завдяки зусиллям Благодійного фонду “Пацієнти України” вітчизняний лікарський препарат “Альфа-Пег” для лікування гепатиту С був недопущений у 2015 році до участі в державних закупівлях. Шерембей організував дискредитаційну кампанію проти виробника – численні скарги, заяви до державних установ, позов до суду тощо. Врешті-решт нічим поганим для виробника це не завершилося, але на час проведення численних перевірок, препарат був заблокований та не мав можливості приймати участь в тендерах.
Після цього Благодійний фонд “Пацієнти України” під виглядом захисту прав пацієнтів, хворих на гепатит С, почав активно лобіювати дійсно ефективний, але вкрай дорогий препарат Sovaldi, виробництва американської компанії Gilead, 12-тижневий курс лікування яким в США або Європі коштує приблизно $84 000, у нас, відповідно, очікується не менше $100 000.
І це при тому, що в Україні зареєстрований абсолютно аналогічний препарат-генерик Grateciano, який виробляється в Єгипті.
Препарат-генерик – це АБСОЛЮТНО ТОЧНА ЛЕГАЛЬНА КОПІЯ оригінального препарату, про виробництво якого відомо власнику оригінального лікарського засобу і проти виробництва якого він не заперечує. Під час реєстрації такого препарату в Україні, він проходить усі передбачені законодавством процедури лабораторного контролю, експертизи з якості, безпечності та ефективності. Єдина різниця – 12-тижневий курс лікування генериком Grateciano приблизно в 10…12 разів дешевше ніж Sovaldi.
Ефективність, термін курсу лікування оригінального препарату та генерика – абсолютно однакові.
Таким чином, дії Благодійного фонду “Пацієнти України” щодо лобіювання закупівлі оригінального препарату Sovaldi можуть призвести до ЗМЕНШЕННЯ кількості хворих на гепатит С, які отримують лікування за рахунок держави приблизно у 10…12 разів.
В той же час, при однаковому обсязі фінансування, закупівля аналогічного препарату Grateciano може ЗБІЛЬШИТИ кількість хворих на гепатит С, які отримують лікування за рахунок держави приблизно у 10…12 разів. Окрім цього, застосування препарату Grateciano надає доступ до ефективного лікування хворим з обмеженим фінансовим становищем у разі придбання препарату за власні кошти.
Питання – а чи дійсно в даному випадку Благодійний фонд “Пацієнти України” захищає інтереси хворих на гепатит С?
Ось що кажуть з даного приводу самі хворі: “…Якщо Мінфін сформує такий вбивчий бюджет, то більше 90% українців, хворих на гепатит, ЗАЛИШАТЬСЯ БЕЗ ЛІКУВАННЯ. Уже сьогодні Україна може отримати ціну на інноваційні ліки, що майже в декілька разів нижча від Європейських цін. Але замість того, щоб закупити ці ліки та зупинити епідемію гепатиту, держава максимально урізає бюджет. Сьогодні від підпису Яресько залежить моє життя та життя мільйонів пацієнтів, які сподіваються вилікувати цей страшний вірус”, – розповідає Олег Мартинюк, голова громадської організації хворих на гепатит С “Іскра надії”.
Тобто, самі хворі на гепатит С вкрай занепокоєні зменшенням у 2016 році розміру бюджету на закупівлю ліків від гепатиту С, що автоматично призведе до зменшення кількості пацієнтів, які зможуть отримати безкоштовне лікування за рахунок держави. А тут ще й Благодійний фонд “Пацієнти України” намагається пролобіювати закупівлю препарату, який коштує в 12 разів дорожче від аналогічного, завдяки чому кількість хворих, які зможуть отримати безкоштовне лікування за рахунок держави зменшиться ще у 12 разів…
То я повторюю питання – а чи дійсно в даному випадку Благодійний фонд “Пацієнти України” захищає інтереси пацієнтів, хворих на гепатит С? Чи може це все – постановочний спектакль? І Благодійний фонд “Пацієнти України” та Дмитро Шерембей під виглядом громадського контролю захищають інтереси представників фармацевтичної мафії – дистрибьютора препарату Sovaldi та зацікавлених чиновників Міністерства охорони здоров’я?
Рахуйте самі – очікувана вартість лікування одного пацієнта $100 000, на лікування 10 осіб потрібен $1 млн., 100 осіб – $10 млн. і т.д. Хворих на гепатит С в Україні близько 1…1,2 млн. осіб (за оцінками медичних працівників), отже закупівля Sovaldi за кошти державного бюджету України – справжня “золота жила” для представників фармацевтичної мафії. Але ж вони не можуть так відкрито про це говорити, так як є зацікавленими особами. Тому вони знайшли вихід – влаштували черговий “договорнячок” та “багатоходовочку” з нібито нейтральною громадською організацію на любіювання цієї “золотої жили” під виглядом захисту прав хворих на гепатит С громадян України – і комар носа не підточить.
Хоча на справді, в даному випадку громадська організація замість захисту прав людей та здійснення контролю за владою, банально виконує замовлення фармацевтичної мафії. Виконує його грубо, цинічно й нахабно.
Людина Розумна, “Відкрита Україна“