Як можна повернути те, що забрано у незаконний спосіб? Для початку треба, очевидно, отримати визнання того, що саме забрано, довести його приналежність саме постраждалому, а також визначити спосіб, в якій ця власність була втрачена. Такі прості логічні дії мали б хоч якийсь ефект на агресора, що цинічно анексував у суверенної держави частину її території, спішно інтегрувавши її у свою, квазі-імперську та мілітаристську інфраструктуру. У найкращому випадку, коли арбітрами в цій нелегкій кримінальній колізії будуть неупереджені міжнародні інситуції, авторитетні судові інстанції, які зможуть не тільки визнати втрати України, але й шляхом банального заморожування активів примусити Кремль до компенсації Україні заподіяних збитків, не кажучи вже про те, що забране у незаконний спосіб має бути повернене.
Однак, поки українські “Ощадбанк” та “Приват” втянулися у важкі судові процеси із Росією у міжнародних інстанціях за втрачену в анексованому Криму інфраструктуру, “Райффайзен Банк Аваль”, виявляється, успішно продав свої відділення в Криму. Про це повідомив виконавчий директор Raiffeisen Bank International (RBI) Карл Севелда в інтерв’ю австрійській газеті «Kurier», повідомляє Reuters.
У відповідь на запит видання “Finbalance” прес-служба “Райффайзен Банку Аваль” уточнила, що ця фінустанова продала свою мережу відділень у Криму у квітні 2014 року “одному з російських банків”(цитата).
“Ця угода була здійсненна із дотриманням всіх норм чинного українського законодавства. Комерційних деталей угоди ми не розголошуємо. На кінець лютого 2014 року частка кредитного портфеля “Райффайзен Банку Аваль” в Криму становила 2,9%, а частка депозитів – 2,2%”, – зазначили у фінустанові.
Додамо, минулого тижня Raiffeisen Bank International повідомив про відкладення продажу польської «дочки» через зростання проблемних кредитів в іпотечному портфелі, номінованому в швейцарських франках (ця валюта останнім часом ревальвувала, – ред.). Раніше також заявлялося, що для підвищення рівня капіталізації RBI продасть дочірній банк у Словенії та скоротить бізнес у Росії.
Як повідомляв Finbalance, «Райффайзен Банк Аваль» отримав у січні-червні збиток 1,99 млрд грн (у ІІ кварталі – 152,1 млн грн).
Основна причина цього – відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках (-4,14 млрд грн), негативний результат від переоцінки інвалюти (-1,16 млрд грн, причому в ІІ кварталі він був позитивним на 288 млн грн), негативний результат від операцій з інвалютою (-403,5 млн грн, причому в ІІ кварталі – на -451,9 млн грн).
У 2014 році “Райффайзен Банк Аваль” задекларував збиток 1,37 млрд грн за нацстандартами фінзвітності та 3,8 млрд грн – за міжнародними стандартами фінзвітності.